м.Київ, вул. Зоологічна, 3 |
(044) 483 73 65

Загальні відомості про кохлеарну імплантацію

          Потенційні отримувачі імпланта – пацієнти, які мають тяжкий ступінь сенсоневральної приглухуватості через ураження безпосередньо волоскових клітин зі збереженою можливістю проведення імпульсів слуховим нервом до слухових ядер та сприймання його слуховою зоною кори головного мозку.

          З метою раннього виявлення приглухуватості та глухоти, коли дитина має більше перспектив для соціальної реабілітації шляхом слухопротезування чи кохлеарної імплантації, запроваджено систему слухового скринінгу новонароджених. Він передбачає первинне виконання дослідження слуху за допомогою отоакустичної емісії, а при отриманні негативного результату – його повторне виконання через 3 та 6 місяців із наступним підтвердженням та верифікацією ступеня приглухуватості за допомогою слухових викликаних потенціалів.

 

Структура кохлеарного імпланта

          Сучасні кохлеарні імпланти складаються із зовнішньої (мікрофон, звуковий процесор, передавальний пристрій) та внутрішньої частини (сприймальний пристрій та електроди).

Звуковий процесор забезпечує аналіз звукового сигналу, генерацію і кодування електричного імпульсу для передачі через шкіру та стимуляцію слухового нерва в завитці.

Імплантована частина не містить елементів живлення і будь-яких інших деталей, які потребують зміни.

 

Принцип роботи КІ

  • Звуки сприймаються через мікрофон, перетворюються в електричні потенціали і передаються до звукового процесору.
  • Звуковий процесор виконує обробку звукового сигналу і трансформує його згідно зі стратегією кодування в послідовні електричні імпульси.
  • Закодований сигнал передається по електричних проводах до радіопередавача.
  • Радіопередавач передає закодований сигнал у вигляді електромагнітних імпульсів до приймача, який розташований під шкірою.
  • Імплантований приймач їх сприймає, перетворює в електричні імпульси, які безпосередньо передаються по електродах у завитку.
  • Електричні сигнали, що надходять до завитки, стимулюють закінчення слухового нерва, імітуючи збудження, що виникає від активності втрачених клітин внутрішнього вуха.