Атрезія хоан

Атрезія хоан 

Вроджена атрезія хоан – порушення прохідності порожнини носа, пов’язана з її повним або частковим зрощенням сполучною, хрящовою або кістковою тканинами.

Етіологія: Причини вродженої атрезії хоан до сьогодні вважаються до кінця не виясненими. Можна відзначити надзвичайне різноманіття факторів, з яких найбільшу групу складають ендо– і екзогенні тератогенні агенти, які можуть впливати на як на плід, так і опосередковано через материнський організм. Вроджені атрезії є наслідком збереження носо-піднебінної мембрани, внаслідок зближення і послідовного зрощення заднього краю леміша із задніми кінцями носових раковин між 6-м та 12-м тижнями гестації. Морфологічно вона представляє собою однобічне або двобічне утворення кісткової або перетинчастої переділки між носом і глоткою з повним закриттям або різким звуженням однієї або обох половин носа.

 Скарги батьків на утруднене або відсутнє носове дихання, з явищами асфіксії, стридорозне дихання,  періодичні чи постійні  виділення з носового ходу.

Зазвичай, дітям проводиться загальний огляд ЛОР – органів, ендоскопічне обстеження порожнини носа та консультацію суміжних спеціалістів, якщо це потрібно.

 Хірургічне лікування: одноетапний, транссептальний доступ з використанням ендоскопічної техніки та інструментарія, бор-машини з набором фрез з постановкою епістатичного носового балонного катетера. Ліжковий режим –5-7 діб в залежності від складності оперативного втручання.

Рекомендації щодо подальших призначень та обмежень: туалет носа, особиста гігієна, ендоскопічний моніторинг порожнини носа кожні 6 місяців протягом 3 років. Реабілітація у післяопераційному періоді 3-4 тижні. Контрольний огляд через 4 тижні з видаленням епістатичного носового балонного катетера із загального носового ходу.