Стовбуромозкова імплантація

Слуховий імплантат стовбура мозку (стовбуромозковий імплант)  — це хірургічно імплантований пристрій, який забезпечує відчуття звуку людиною з тяжкою втратою слуху через пошкодження внутрішнього вуха  і слухового нерву.

Показання до слухового імпланту стовбуру мозку:

1. Аплазія слухового нерву (вроджена відсутність функціонуючого слухового нерву) та гіпоплазія слухового нерву( неправильно розвинений слуховий нерв).
2. Аномальний розвиток внутрішнього вуха або його відсутність (кохлеарна гіпоплазія, аплазія), надмірне  або неправильне зростання кістки у внутрішньому вусі (кохлеарний отосклероз, осифікація).
3. Травма слухового нерву внаслідок перелому скроневої кістки.

Як працює стовбуромозковий імплант?

Імплант складається з двох окремих частин. Одна частина, яка одягається на зовнішнє вухо, називається процесором. Ця частина містить мікрофон, який вловлює навколишні звуки. Процесор перетворює звуки в електричний сигнал і надсилає його до внутрішнього імплантату. Внутрішній імплантат складається з приймача, який імплантується безпосередньо під шкіру збоку голови, і закінчується електродом. Електрод розташован на поверхні стовбура мозку в області, яка називається комплексом кохлеарного ядра. Електроди активують різні типи нейронів у стовбурі мозку, створюючи відчуття звуку.

Етапи стовбуромозкової імплантації:

1. Передопераційне діагностичне обстеження та відбір пацієнтів-кандидатів на операцію. Включає стандартний набір обстежених для кохлеарної імплантації та додатково МРТ внутрішнього вуха і мозку в області кістково-мозкового вузла.
2. Нейрохірургічна операція стовбуромозкової імплантації. Проводиться під загальним наркозом. Операція проводиться кілька годин, після операції пацієнт знаходиться в стаціонарі під спостереженням лікарів 2-3 тижні.
3. Післяопераційна слухомовленнєва реабілітація. Також як у пацієнтів з КІ післяопераційна реабілітація включає підключення, програмування, налаштування процесора ,розвиток слухового сприйняття , у дітей також включає розвиток рідної мови та слова, навчання близьких пацієнтів розвитку слуха та слова в домашніх умовах.

 

Відмінність від кохлеарного імпланту:

Слуховий імплант стовбура мозку використовує технологію, подібну до тієї, що використовується в кохлеарному імплантаті. Основна відмінність полягає в тому, де і що стимулюють електроди. У кохлеарному імплантаті масив електродів стимулює слуховий нерв у внутрішньому вусі. Масив електродів стовбуромозкового імпланту розміщується безпосередньо на стовбурі мозку. Вони повністю обходять внутрішнє вухо і слуховий нерв. Післяопераційна слухова реабілітація пацієнтів із СМСІ має особливості в порівнянні з пацієнтами після кохлеарної імплантації. Підключення процесору та його налаштування , а також адаптація до звукових відчуттів виникає повільніше, ніж після КІ.