Ангіофіброма носоглотки

Ювенільна ангіофіброма основи черепа або носоглотки. Ця пухлина відноситься до доброякісних новоутворень . Юнацька ангіофіброма становить 50% від доброякісних пухлин носоглотки.

За гістологічною будовою це доб­роякісна пухлина із великою здатністю до  росту та схильністю до реци­дивів. Відповідно до міжнародної гістологічної класифікації (1974), во­на відноситься до фіброматозів. Пухлина виникає на основі черепа у ділянці носоглотки тільки у осіб чоловічої статі (звідси її назва — юнаць­ка ангіофіброма основи черепа). Юнацька ангіофіброма є рідким за­хворюванням. Один хворий з цією пухлиною зустрічається на 12-16 ти­сяч стаціонарних хворих з захворюваннями ЛОР-органів.

Пухлина виникає та діагностується в період статевого дозрівання. У більшості випадків після 25 років відбувається поступова інволюція пух­лини.

Більшість гіпотез відносно походження пухлини так чи інакше відво­дять ведучу роль гормональним факторам або ектопії ембріональних зародків печеристої тканини.

Симптоми юнацької ангіофіброми носоглотки

Ангіофіброма росте достатньо швидко, однак клінічні прояви починають турбувати пацієнтів не відразу. Основним клінічними симптомами даного захворювання є:

• Наростаюче утруднення носового дихання; 
• Гіпосмия або аносмія (зниження або відсутність сприйняття запахів);
• Гнусавість;
• Знижнення слуху на одне або обидва вуха; 
• Носові кровотечі. По мірі прогресування захворювання підвищується їх інтенсивність та частота;
• Головний біль;
• Деформація лицевого скелету(на пізніх стадіях призводить до зміщення оточуючих тканин.

При розповсюдженні пухлини в порожнину очниці можливо порушення функції зору(зниження гостроти зору, екзофтальм – зміщення очного яблука до переду, обмеження рухомості очних яблук, диплопія – двоїння в очах).

В залежності від напрямку росту ангіофіброми виділяють три основні її форми росту:

• пухлина починає свій ріст у склепінні носоглотки та поширюється на основу черепа та порожнину носа;
• пухлина із тіла клиновидної кістки проростає в решітчастий лабіринт, порожнину носа,приносові синуси та орбіту;
• ангіофіброма також може починати свій ріст в ділянці крилопіднебінної ямки та проростати в порожнину черепа та порожнину носа.

Діагностика даного захворювання базується на основі скарг хворого, даних анамнезу захворювання, об’єктивного огляду а також додаткових інструментальних та променевих методів дослідження. Важливим етапом діагностики є проведення ендоскопічного дослідження порожнини носа, під час якого можливо оглянути носоглотку та визначити розміри пухлини. Остаточна діагностика базується на біопсії новоутворення з подальшим проведенням патоморфологічного дослідження. Із додаткових методів використовуються МРТ та КТ дослідження з метою встановлення меж пухлини та розповсюдження її відносно інших органів, а також ангіографія(рентгенологічне дослідження судин) ,яка дає можливість встановити відношення пухлини до магістральних судин та необхідність проведення ендоваскулярних втручань на судинах, що кровопостачають саму пухлину перед оперативним втручанням з метою профілактики кровотечі під час операції та зниження відсотка інтраопераційних ускладнень.

Основним методом лікування даної пухлини є хірургічний. Вибір оперативного доступу залежить від форми росту та розповсюдження пухлини на сусідні анатомічні структури. В нашому інституті  виконуються хірургічні ендоназальні (через порожнину носа) втручання з використанням ендоскопічної техніки при видаленні пухлин невеликих розмірів, що переважно локалізуються у порожнині носа з метою мінімальної травматизації оточуючих тканин та оптичного контролю меж новоутворення та ощадливого її видалення. При великих розмірах пухлини та розповсюдження її у порожнину черепа виконуються операції сумісно із нейрохірургом та використовуються комбіновані ендоназальні та транскраніальні (через порожнину черепа) доступи з використанням операційного мікроскопа з метою радикального видалення пухлини. При враженні суміжних органів (очниця) оперативні втручання проводяться із профільними спеціалістами.

Важливим моментом проведення оперативних втручань є необхідність проведення хворому під час операції медикаментозної гіпотонії з метою профілактики інтраопераційної кровотечі. Наявність у відділі сучасного анестезіологічного обладнання дозволяє ефективно підтримувати та контролювати показники гемодинаміки під час операції та значно знизити відсоток інтраопераційних ускладнень.

Підсумовуючи вищевказане, слід зауважити на те, що юнацька ангіофіброма носоглотки – це захворювання, яке неможливо попередити профілактичними заходами. Тому при перших симптомах, що перераховані вище, слід терміново звернутися до спеціаліста з метою раннього виявлення, лікування та попередження ускладнень захворювання.